Напевно знайдуться скептики, що назвуть такі екстремальні походи непідходящим способом проявити себе, можливо, а Ви попробуйме. Отримайте пизитивні емоції природнім шляхом, відчуйте стук серця, срах, злість, голод, адреналінову атаку. Такого Ви ніколи не побачите з вікна трамваю, не відчуєте сидячи в своєму тепленькому офісі. Ендорфіни не виділяються при спогляданні мусорного контейнера на сусідній вулиці...
Каша
з димом смачніха за найсолодші марципани
Я
піду в далекі гори, на широкі полонини
Казкове
вбрання для смерічки
На
полонині
їмо
стоячи, час не чекає, а біля чого тут сідати, головне “не
ловити гав”
німа
тиша снігової пустелі. Тиша від якої стигне кров, мороз іде по шкірі
коротка
мить зупинки
вище хмар
ще
одина вершина. Вже недалеко...група розтягнилась по всьму схилу.
Чути скрип снігу і стук серця...
Путник,
остановись и почти молчанием память наших друзей, жизнь которых
трагически оборвалась на этом месте 26 января 1990 года.
Незкінченні
підйоми долаються без лиж. Стук в вухах, швидкість майже 0км\год
Витвір
вітру - снігові химери
Втратити
такий схід сонця – втартити мить життя, яка вже ніколи не
повториться
Цю розповідь Вам люб”язно подарував Тригуб”як Тарас Петрович, член команди гірських рятувальників Яремчанського рятувального загону, грамотний провідник, екскурсовод, наставник і просто хороша людина, та Ваш покірний слуга. До слова кажучи походи з Тарасом Петровичем на гірські вершини Говерлу, Хом”як, Піп Іван та багато-багато інших, переходи по хребтах та полонинах - це незабутні подорожі в яких Вас чекають серйозні фізичні випробування, містика легенд і гордість за власну, можливо малозначну, але власноруч завойовану преремогу. А Перемога в кожного своя! Ми всі чемпіони! We Are The Campions! Це лейтмотив одної з пісень Фреді Меркюрі. Нехай він буде Вашим дивізом.
ми
подолали маршрут, ми майже дома,
розбір
“польотів”, в гостях у лісництві.
